с. Кочережки. Кочерезький навчально-виховний комплекс "Кочерезька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок"

 





Кришталь моєї мови дорогої

9 листопада – День української  писемності 

1.      Доброго дня вам,шановні друзі!

Вітаємо  вас на святі рідної мови!

Віримо, що  на цій святковій лінійці  зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.                            

2.      Рідне слово! Скільки в тобі материнської лагідності й доброти, мудрості земної, закладеної ще славними, вільнолюбними предками.

3.      Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету й вогню! Мова багата й розмаїта, як всесвіт. У ній закарбовано все, що пізнала, пережила й відчула людина.

4.      Рідна мово! Усім світом ти визнана за одну   з найзвучніших мов. Тому ти така мелодійна і неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої  України. Ти переткана  й вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом.  У тобі  дзвенить слава запорожців і січових стрільців. тобою написані невмирущі твори Котляревського, Шевченка, франка, Карпенка – Карого, Лесі Українки, Коцюбинського, Гончара, Загребельного.

5.      9 листопада, коли православна церква  вшановує пам'ять преподобного Нестора Літописця, автора відомого літопису « Повість врем’яних літ», ми відзначаємо День української  писемності і мови.

6.      Із  сивої глибини віків бере початок  наша мова. Шлях її розвитку – це складний  шлях боротьби. В історії української мови було чимало драматичних моментів : її не раз офіційно забороняли, піддавали сумніву, підступно витискували з різних сфер ужитку.

7.      Зародившись  десь на світанні спільного  слов’янського  життя, українська мова на рідній споконвічно українській землі  витерпіла страшні лихоліття, тортури, пережила утиски, заборони.

8.      Від часів російського  царизму та в умовах радянської імперії наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави.

9.      Хотіли вирвати язик,

Хотіли ноги поламати,

Топтали під шалений крик.

В’язнили, кидали за грати.

Зробить калікою з калік

Тебе хотіли, рідна мати!

10.  Проголошення 24 серпня 1991 року Акту про незалежність України та прийняття Конституції в  1996 році, згідно з якою українська мова набула  статусу державної, стали наприкінці 20 століття великою подією.

11.  Як довго ждали ми своєї волі  слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

12.   Але  що за парадокс? Пройшовши  численні тортури, українська мова в незалежній державі знову почувається незахищеною? Чому ж в Україні сьогодні мовна проблема  не вирішена, укотре мова на роздоріжжі історії?

13.  Можливо,  в День української писемності й мови можновладці ще раз замисляться й зрозуміють:  ступінь володіння державною мовою є ступенем загального поступу нашої країни й нації, а вирішення мовної проблеми є справою честі кожного сучасника.

14.  Людина, яка не дбає про чистоту  свого мовлення, засмічує  його суржиком, уживає ненормативні, незграбні конструкції, не викликає поваги до інших.

(Учень  читає гумореску « Кухлик». )

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші –

Не мина жодної крамниці.

Попрохав він:

-          Покажіть кухлик той, що скраю.

Продавщиця : -  Што? Чаво?   

Я  не понімаю.

-          Кухлик, люба, покажіть,

Той, що  збоку смужка.

-          Да какой же кухлік здесь,

Єслі єто кружка?

 Дід у  руки кружку взяв

І насупив бров

-          На Вкраїні живете

Й не знаєте мови.

Продавщиця теж   була

Гостра та бідова:

-           У  меня есть свій язик,

Ні к чему мне мова.

І сказав їй мудрий дід

-          Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови,

Має, бідна, язика і не знає мови.

15. Українську мову треба добре знати, щоб не було вам так, як оцій дівуль ці.

(Учень читає гумореску « Гаряча філософія»)

Не боялася дівулька ні лайки, ні бійки.

Закінчила школу на нещасні « трійки».

Але в мами є знайома  в університеті:

-          Будеш ти на філософськім вчитись факультеті.

Та, явившись на екзамен, ляпнула дівуля,

Що жив колись на Вкрвїні  філософ Каструля.

І сказав екзаменатор, вставши із – за столу:

Я вам радив би вступити в кулінарну школу.

І закінчила дівулька курси кулінарні.

Пече тепер пиріжечки і оладки гарні.

І на кухні порядкує рукою твердою,

І не плутає Каструлю зі Сковородою.

16. Українці сміялися з давніх – давен, сміялися споконвіку, бо гумор, сміх, веселість, дотепність є однією з найкращих національних  рис. Час іде, та мудра ріка народних усмішок не мілішає,і талановитих гумористів не меншає. Послухайте гумореску                      П. Глазового « Заморські гості».

Прилетіли на Вкраїну гості із Канади.

Мандруючи  по столиці, зайшли до міськради.

Біля входу запитали міліціонера:  

-Чи потрапити ми можем  на прийом до мера?

Козирнув сержант бадьоро:

- Голови немає  . Він якраз нові будинки

В Дарниці приймає.

Здивуванням засвітились очі у туриста.

-Ваша мова бездоганна  і вимова чиста.

А у нас  там, у Канаді, галасують знову,

Що у Києві забули  українську мову. –

Козирнув сержант і вдруге

-Не дивуйтесь, каже, - розбиратися у людях

Перше діло наше. Я  в гадав, що ви  культурні,

Благородні люди, бо шпана по – українськи

Розмовлять не буде.

17. Коли ти плекаєш слово, мов струна воно бринить.

Калиново, барвінково рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить, - слово чисте, як роса

І від тебе теж  залежить  мови рідної краса.

18. Від рідного слова ти сил набирайся,

Ніколи й ніде ти його не цурайся.

Із нього черпай ти любов, наче воду,

До рідного краю, родини, народу.

Люблю я свою родину, люблю я неньку -  Україну,

Рідну землю, мову  я люблю

І за неї Бога я молю.

18. В усі віки на Україні люди щиро вірили в чудодійну силу молитви. З неї починали день, нею закінчували. Звертались із молитвою до найсвятішого. Українська письменниця Катерина Мотрич  склала молитву  до найсвятішого – до  мови.

19. Молитва до мови

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, з м’яти – рясту,   євшан – зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.

Мово наша!Мудра берегине, що не давала погаснути  волелюбності, славі, гордому духу. Мово наша!  Ти зцілювала втомлених духом, давала їм силу, здоров’я, довгий вік і, навіть, безсмертя тим, що пили Тебе,цілюще джерело!

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися!

( Звучить пісня « Рідна  мова»).

Учитель.

  Дорогі діти! Любіть рідну мову  всім серцем! Це неоціненний скарб, який потрібно не  тільки любити, а й берегти, як зіницю ока. Не цурайтесь нашої  співучої  мови, не соромтесь нею говорити.