с. Кочережки. Кочерезький навчально-виховний комплекс "Кочерезька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок"

 





Інтерактивні уроки з географії в 9 класі

Відділ освіти Павлоградської районної адміністрації

Кочерезький навчально – виховний комплекс

 

 

 

ІНТЕРАКТИВНІ УРОКИ З ГЕОГРАФІЇ В 9 КЛАСІ

 

Вчителя географії:

Долі Е.Л.

 

 

 

2014 р.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………….3

Методична розробка інтегрованого уроку з теми

«Хімічна промисловість України» у 9 класі ……………………………………4

Методична розробка інтегрованого уроку з теми

«Металургійний комплекс України» у 9 класі ………………………………..11

Методична розробка інтегрованого уроку з теми

«Земельні ресурси України» у 9 класі ………………………………………….18

Висновок …………………………………………………………………………..26

Використана література ………………………………………………………….27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Унікальність географії полягає в тому, що предметом її вивчення на відміну від інших наук є одночасно природа, господарство, суспільство.

    Отже, географія дає можливість дитині усвідомити велике різноманіття, цілісність і гармонію природи Землі і водночас осмислити єдність і вразливість природних об'єктів, залежність їх від діяльності людини і залежність людини від своїх впливів на природу і, що найголовніше усвідомити себе дитям планети, частинкою її природи та суспільства.

    Яку б тему з програмами географії ми не взяли всюди ми знайдемо точки зіткнення, точки співпраці між хіміками, біологами, фізиками, екологами, істориками. Тому для кращого засвоєння знань я використовую інтегровані уроки.

Інтегровані уроки:

  • Стимулюють більш повне осмислення учнями навчального матеріалу, різні аспекти якого не можуть бути розкриті засобами якогось одного навчального предмету.
  • Формує уміння переносити знання з однієї галуззі науки чи мистецтва до іншого.
  • Сприяє аналітику – синтетичні діяльності учнів розвитку потреб системному підході до об'єкта пізнання, порівнянню процесів та явищ.
  • Сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей створенню атмосфери співробітництва, активною взаємодією всіх учнів.

    Пропоновані уроки розроблено з метою навчання учнів через інтегрованість предметів та інтерактивні форми роботи.

    Інтегровані уроки краще проводити в 9 класі в розділі «Господарство України» де найбільше спостерігається зв'язок між предметами.

    Уроки поєднують в собі різні форми роботи:

  • Елементи творчого навчання.
  • Розподіл по групам.
  • Робота учнів з картами.
  • Виконання практичних робіт.

 

 

Тема уроку: «Хімічна промисловість України»

Мета навчальна: дати економіко – географічну характеристику хімічної промисловості в Україні:

  • встановити особливості сировинної бази;
  • навчити учнів визначити і пояснювати чинники і принципи розміщення підприємств галузі;

    Мета розвивальна: розвинути пізнавальний інтерес учнів до самостійного пошуку знань, розв'язання проблем;

Мета виховна: виховувати екологічну культуру;

Міжпредметні зв'язки: хімія, екологія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами інтеграції.

Прийоми та методи: метод проектів, метод проблемно – пошуковий, порівняльний, словесний, бесіда, аналіз, узагальнення, картографічний.

Обладнання: карта господарства України, атласи, схеми галузевої структури хімічної промисловості, колекції мінералів та гірських порід, які є сировиною для хімічної промисловості.

 

Хід уроку

Широко простягає руки свої

Хімія в справи людські …

М.В. Ломоносов

1. Організаційна частина

    Добрий день! Всі підготувались та налаштувались на урок?

Під час підготовки до уроку учнів класу поділено на три групи, які отримують випереджальні завдання.

 

2. Актуалізація опорних знань

    Прийом «Мікрофон»

- Що для вас означає «хімія», «хімічна промисловість»?

  • Яке значення цієї галузі в нашому житті?

 

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку:

Епіграфом сьогоднішнього уроку ми беремо рядки М.В. Ломоносова, російського вченого – хіміка:

Широко простягає руки свої

Хімія в справи людські …

Оголошується тема, завдання, план уроку.

  1. Історія розвитку хімічної промисловості.
  2. Поняття «хімічна промисловість». Значення галузі.
  3. Галузева структура.
  4. Природно – сировинна база.
  5. Чинники розміщення.
  6. Екологічні проблеми, пов'язані з розвитком хімічної промисловості.

 

Проблемне запитання:

  • Чому хімічна промисловість є однією з найбільш екологічно небезпечних галузей господарства?

 

4. Вивчення нового матеріалу:

    1) Історія розвитку хімічної промисловості

    Учитель географії. Історія розвитку хімічної промисловості сягає сивої давнини. 12000 років тому в Єгипті вже виготовляли цеглу.

    Найдавніші скляні вироби, знайдені під час розкопок, належить до 3500 р. до н.е.

    Єгиптяни добували ртуть, виплавляли бронзу, залізо. Тоді вже й широко використовували мінеральні фарби – здебільшого оксиди різних металів..

    2) Поняття «хімічна промисловість». Значення галузі

    Учитель географії. Ще на світанку народження нової хімії М. Ломоносов пророче писав: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські …»

    У сучасному світі хімічна промисловість займає позиції. З повітря і води, вугілля і нафти, горючих газів і деревини, різноманітних руд металів і мінералів хіміки створюють такі речовини в матеріали, яких немає в природі.

    3) Галузева структура

    Вироби хімічної промисловості дуже різноманітні, тому вона має розгалужену структуру.

    Робота зі схемою «Галузевий склад хімічної промисловості» та атласом.

    Працюємо з табличкою на дощці:     

 

 

 

 

 

 

Учитель хімії: Рiзноманiтнiсть продукцii хімічної промисловостi що породжується рiзноманiтною та структурою, що, у свою чергу, зумовлює рiзноманiття сировинної бази. Вченi-хiмiки, технологи постiйно працюють над удосконаленням якостi, здешевленням продукцї, нейтралiзацiєю екологiчних проблем, що викликаються хiмiчним виробництвом, а це змушує їх постiйно шукати новi види сировини, вдосконалювати технологiю традицiйної переробки.

Найвiдомiшою сировиною для хiмiчної промисловостi є кориснi копалини, повiтря, вода i вiдходи рiзних виробництв.

 

Гра «Розминка»

Учні відповідають на запитання лише короткими словами «Так» чи «Ні».

Група 1

  • Гума належить до неметалiчних матерiалiв. (Так)
  • Розчини мiстять в своєму складi тiльки один компонент — розчинювану речовину. (Нi)
  • Природнi матерiали, що використовуються у виробництвi промислових продуктiв, називаються сировиною. (Так)
  • Нафта є сировиною для хiмiчної промисловостi. (Так)
  • Обробкою металiв займається хiмiчна промисловiсть. (Ні)
  • Пiдприємства хiмiчної промисловостi орiєнтуються переважно на сировину. (Так)

 

Група 2

  • Вода — унiверсальний розчинник. (Так)
  • Ще в стародавньому Єгиптi використовували такий матерiал, як каучук. (Ні)
  • Метал, що вiдомий людству з давнiх-давен є золото. (Так)
  • Продукцiя хiмiчної промисловостi зустрiчається в усiх сферах господарства. (Так)
  • Нафта, сiрка, вода, кисень не використовуються у хiмiчнiй промисловостi. (Ні)
  • Пiдприємства хiмiчної промисловостi є найбiльшими забруднювачами довкiлля. (Так)

 

Група 3

  • Речовини, що використовуються для виготовлення будь-якого фiзичного тiла називаються матерiалами. (Так)
  • Масова частка розчинюваної речовини в розчинi вказує на вмiст розчинника. (Нi)
  • Сталь — це сплав, що широко використовується в машинобудуваннi. (Так)
  • Пiдприємства хiмiчної промисловостi переважно тяжiють до споживача. (Так)
  • Продукцiя будiвельної промисловостi широко використовується в металургiї та металообробцi. (Нi)
  • Промисловiсть складає основу матерiального виробництва в Українi. (Так)

4. Природно сировинна база

Сировинна база хімічної промисловості складається з:

  • первинної сировини – оксидів металів, солей, карбонатної, нітратної і фосфатної сировини;
  • вторинної сировини – напівпродуктів хімічних підприємств, відходів інших виробництв (чорної і кольорової металургії, переробки нафти і газу; вугільної, деревообробної, сільськогосподарської промисловості тощо).

Завдання: Визначити за атласом в яких регіонах України більші запаси хімічної сировини.

 

Кожна група відповідає на випереджальні запитання:

Група 1. Повітря як сировина для хімічної промисловості

Повiтря — це те, чим ми дихаємо, без чого людина не може прожити навiть 5 хв. Але чи знаете ви, що повiтря є також цiнною сировиною для хiмiчної промисловостi. Наша група пiдготувала iнформацiю про те, якi речовини можна видiлити з повiтря та яким є їх практичне застосування.

 

Повiтря та його склад

Історiя пiзнання повiтря сповнена загадок та непорозумiнь. Дуже довго, ще з часiв Стародавньої Грецiї, його вважали простою речовиною i навiть елементом. Лише у 1774 роцi французький хiмiк Антуан Лоран Лавуазьє довiв, що повiтря — це сумiш газiв.

 

Добування кисню з повiтря

Кисень був вперше добутий в чистому вигдядi з повiтря ще в 1772 роцi вченим К. Шеєле. В сучасних умонах сировиною для промислового добування кисню також є повiтря для цього його зрiджують за температури — 190°С.

Температура кипіння кисню —183°С, тому кисень легше перетворюється на рідину, нiж азот. Шляхом перегонки повiтря (—183 °С) одержують кисень. Зберiгають його в сталевих балонах пiд тиском 15 МПа. Кисень має широке застосування в рiзних галузях промисловостi:

• у металургiї для iнтенсифiкацiї процесiв виплавки металiв та сплавiв;

• у виробництвi сульфатної та нiтратної кислот;

• як окисник реактивного палива;

• у медицинi;

• для виготовлення приладiв, що забезпечують диханяя в особливих умовах.

Добування азоту з повiтря

Для добування азоту також використовують зрiджене повiтря. Перегонка вiдбувається за температури —195,8°С.

Азот у свою черту є сировиною для хiмiчної промисловостi. Його використовують для виробництва амонiаку (холодильнi установки, мiнеральнi добрива, нашатирний спирт, солi амонiю), для виробництва нiтратної кислоти.

Iнертнi гази

У повiтрi в незначнiй кiлькостi мiстяться п'ять простих, дуже подiбних мiж собою речовин: гелiй, неон, аргон, криптон, ксенон, якi називають iнертними газами.

Гелiй, найлегший серед них, було вiдкрито ультрафiолетовому випромiнюваннi Сонця i названо на честь давньогрецького бога Сонця — Гелiоса. Цим газом метеорологи наповнюють повiтрянi кулi, якi запускають у повiтря. Сумiш кисню з гелiєм використовують у балонах, призначених для дихання водолазiв.

В інтернетному середовищi аргону проводять електрозварювання з метою захисту металiв вiд окиснення.

У рекламних щитах використовують газорозрядні трубки, наповненi iнертними газами. Пiд час пропускання через них електричного струму гази починають світитися рiзними кольорами: аргон — синiм, неон — червоним. Цю властивiсть iнертних газiв використовують для виготовлення свiтлових реклам.

Група 2

Перше з природних багатств, з яким людина зустрічається у своєму житті – Вода. Вона йде поряд з нами все життя – із дня появи на світ і до останнього подиху. «Вода начало всіх начал», - стверджував древній цілитель Гіпократ. Без води зупинилося б все. Водою гасять пожежі. Водою зрощують поля і змушують обертатися турбiни електростанцiй. Але вода — це ще i цiнна хiмiчна сировина.

Добування водню з води

Водень — найлегший зi всiх газiв. Добути його можна шляхом пропускання електричного струму через воду:

20 2Н2 + 02.

Має велике практичне значення в хiмiчнiй промисловостi. Використовується в металургiї для вiдновлення металiв з руд, для синтезу полiмерних матерiалiв, амонiаку для гiдрування жирiв тощо. А ще воднем наповнюють повiтрянi кулi, якi можугь високо здiйматися в небо. Вперше такi кулi були використанi ще пiд час французької революцiї для повiтряної розвiдки.

 

Застосуванвя води для приготувавння розчинiв

Вода має величезне значения для життєдiяльностi людини. Це i унiверсальний розчинник i транспортний засiб. Вона розчиняє бiльшою чи меншою мiрою всi речовини, якi є на Землi: i скло, i метали, i неметали. Воднi розчини ми використовуємо в побугi, не обходиться без них жодна галузь промисловостi, а особливо хiмiчна.

 

5) Чинники розміщення підприємств хімічної промисловості

    Запитання: Які на вашу думку, чинники сприяють розміщенню підприємств хімічної промисловості?

    Завдання: за картою атласу «Хімічна промисловість» навести приклади розміщення центрів хімічної промисловості в залежності від основних принципів розміщення підприємств.

 

6) Екологічні проблеми, пов'язані з розвитком хімічної промисловості

    Учитель географії. Земля, на якій ми живимо, вирощуємо продукти харчування, з надр якої добуваємо корисні копалини, піддається в наш час масштабному антропогенному впливу, суттєва частина якого має хімічну природу. Найважливішими чинниками руйнування літосфери є добування корисних копалин, нафтопереробка, промислові викиди хімічних речовин, виробництво та неправильне використання мінеральних добрив, пестицидів, побутові та виробничі відходи.

    Учитель хімії. Всі ви бачили в Павлоградському районі велетенські терикони, які димлять мов справжні вулкани. Стояти на териконах у звичайному взутті неможливо, бо там буквально горить під ногами земля. Звідки ж береться так багато тепла? Виявляється, що джерелом енергії є повільне окиснення піриту та органічних вуглеподібних решток породи киснем та водяною парою. У димлячи териконах утворюється самородна сірка та амоній хлорид, який тут часто знаходиться у вигляді величезних красивих кристалів. Крім того, терикони видихають вулканічні гази: чадний, вуглекислий, сірководень, хлороводень.

    Таким чином, терикони, які є величезною екологічною проблемою, можуть стати цінною сировиною для хімічної промисловості. Українські вчені вже розробили чимало проектів використання териконів як джерела теплоти і сірки, термальних лікувальних вод.

 

    Завдання: запропонуйте шляхи мінімізації негативного впливу хімічного виробництва на довкілля?

    Учні надають пропозиції щодо покрашення стану навколишнього середовища. Вчитель корегує та доповнює.

  • Максимальне очищення відходів механічним, хімічним, біологічним методами;
  • Створення безвідходних технологій виробництва;
  • Використання альтернативних джерел енергетики;
  • Відмова від використання фреонів;
  • Використання виробничих, побутових відходів, як джерела сировини.
  • Створення зеленої зони біля промислових підприємств;

 

5. Закріплення вивченого матеріалу

    1) Прийом «Трикутник запитань». Обмін запитаннями між групами.

    2) Відповідь на запитання:

  • Що виробляє хімічна промисловість?
  • Чому підприємство хімічної промисловості тяжіють до сировини?
  • У чому проявляється взаємозв'язок хімічної промисловості з гірничодобувною промисловістю?

6. Підсумок уроку

    Вертаючись до проблемного питання, яке стояло на початку уроку, дайте відповідь на запитання:

  • Чому хімічна промисловість є однією з найбільш екологічно небезпечних галузей господарства?

7. Домашнє завдання

    Опрацюйте текст параграфу.

    На контурну карту нанесіть райони найбільшої концентрації підприємств хімічної промисловості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку «Металургійний комплекс України»

Мета навчальна: сформувати знання про особливості металургійного комплексу України; обґрунтувати географію розміщення центрів чорної металургії; опрацювати нові поняття та терміни.

Мета розвивальна: розвивати логічне мислення, вміння робити висновки завдяки отриманим знанням, формувати науковий світогляд; вдосконалювати навички роботи з тематичними картами атласу України; формувати вміння аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію.

Мета виховна: формувати почуття патріотизму та вітчизняного виробника; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: iнтегрований урок вивчення нового матерiалу (географiя — хiмiя).

    Прийоми та методи: метод проектів, метод проблемно – пошуковий, порівняльний, словесний, бесіда, аналіз, узагальнення, картографічний.

    Обладнання: атлас України для 9 класу, шкільна колекція гірських порід та мінералів. Карта «Господарство України».

хiд уроку

1. Органiзацiйний момент

Клас подiлено на групи, що отримали випереджальне завдання.

Учитель хімії: Протягом уроку ви повиннi працювати над складанням навчальних довiдникiв (хiмiчних та географiчних) — так званих опорних схем. Працюючи, користуйтеся пiдручниками, картами, матерiалами звiтiв вiддiлiв науково-дослiдницького iнституту (груп учнiв).

2. Актуалiзацiя опорних знань та навичок учнів

Учитель географії: «Повторення — мати навчання», — казали в давнину. Даяайте згадамо матерiал 6-8 класiв за темами «Кориснi копалини» та «Тектонiчнi струкгури».

1) Прийом «Морський бій».

На дощці на листках написані терміни, які вивчалися раніше. Учні вибирають не що знають і відповідають.

Рудні, нерудні, паливні, корисні копалини, гірські породи, магматичні, метаморфічні, мінерали.

2) Відповіді на запитання

  • Як класифiкуються кориснi копалини за використанням людиною у господарствi? (Руднi, нерудні, паливнi).
  • Яка за походженням рудна сировина? (Переважно магматична).
  • Наякi групи подiляються руднi кориснi копалини? (Руди чорних металiв, руди кольорових металів).
  • Як пояснити те, що найбiльшi в Українi залiзномарганцевi басейни розташованi на рiвниннiй території? (Український щит).

3. Мотивацiя навчальної та пізнавальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

Епіграфом нашого уроку будуть вислови А.П. Чекмарьова: «З металу робиться все – від цвяха до космічного корабля».

«Метал – це прочність, метал – це точність,

Швидкість, висота, блиск та краса».

 

Прийом «мікрофон».

  • Наведіть приклади використання металів у господарстві й повсякденному житті людини.
  • Чи можливий прогрес у виробництві без використання металевих конструкцій? Наведіть приклади.

4. Вивчення нового матеріалу

Учитель географії: Металургiя є базовою галуззю української промисловостi.

Металургійна промисловість за обсягом виробництва посідає 4 місце після машинобудування, харчової та легкої промисловості. На її частину препадає бальше ніж 8 відсотків загального обсягу промислової продукції країни. Чорна металургія є однією з провідних галузей народного господарства України. Вона містить низку дуже складних виробництв: видобуток і збагачення залізної руди, спітання її в агломерат, виплавка чвуну і сталі, випуск феросплавів і виробництво прокату.

Історія розвитку галузі на території України почалася з будівництва металургійних заводів. В Луганську – 1797 р. і в Керчі – 1850 р.

Металургiйний комплекс України складається з: чорної металургiї, гiрничорудної промисловостi, колюрової металургії.

Основнi галузi — ЧМ та КМ.

Гiрничодобувна промисловiсть забезпечує сировиною пiдприємства чорної та кольоровї металургії.

Для металургiйного комллексу характернi три види органiзацiї виробництва.

Нові терміни записуємо в зошит.

  • концентрацiя — на територiї України сконцентрованi металургiйнi центри та вузли у трьох районах у пiвденно-схiднiй частинi країни;
  • спецiалiзацiя — металургiйний комплекс спецiалiзуеться на виробництвi продукції чорної та кольорової металургії;
  • комбінування — з 350 пiдприємств чорної металургії — 16 величезних комбiнатiв, на яких здiйснюються всi виробничi стадiї вiд добування сировини до виготовлення готової продукції.

У багатюх країнах свiту сьогоднi кiлькiсть металургiйних виробництв зменшується, особливо пiдприємства чорної металургiї.

 

Проблемне питання. У свiтовiй сучаснiй промисловостi металургiя вiдiграє далеко не найважливiшу роль. Проте в Українi металугiйний комплекс займає одне з найважливiших мiсць. Чому?

Учитель географії. Вiдповiсти на це запитання ви зможете поступово, добираючи аргументи протягом року Занотовуйте їх у опорну схему-довiдник.

Отже, ми розпочинаємо роботу нашого науково-дослiдного iнституту. Протягом тижня групи працювали над презентацiями.

Науково-дослiдний iнститут металургiї України повинен, як i всі iншi, мати свою вiзитну картку-назву та логотип. Над цим працював вiддiл реклами та маркетингу.

Виступ учнів першої групи з презентацією

Учитель географії: для розвитку ЧМ вУкраїнi є усi сприятливi умови, одниєю з яких є багата сировинна база. Цей матеріал дослiджував геологодослiдницький вiддiл.

Виступ учнів другої групи з презентацією

Учитель географії: ЧМ — одна з ведучих галузей української промисловостi. Це складна галузь з рiзними за органiзацiєю та техологiями виробництвами. Територiальне розмiщення пiдприємств вивчав географiчний вiддiл.

Виступ учнів третьої групи з презентацією:

  • ЧМ – одна з найважливіших галузей вітчизняної промисловості.
  • Має сприятливі умови для розвитку.
  • Є основою для розвитку машинобудування, транспорту будівельного комплексу, хімічної промисловості.
  • Виплавка металів є матеріаломістким, енергомістким виробництвом.
  • Підприємства є значними забрудниками навколишнього середовища.

Учитель хімії: Розгляньмо економiчнi, хiмiко-технiчнi i чисто хімiчнi аспекти виробництва чавуна, тобто однiєї з задач галузі металургiйного комплексу країни, а точніше – чорної металургії. У вас на столах — листки, хiмiчна сторiнка, яку ви повинні доопрацювати. У цьому вам допоможуть розiбратися спiвробiтники вiддiлу НДІ.

Виступ учнiв четвертої групи

Виробництво чавуву. Металургiйний комплекс

1. Сировина:

Червоний залiзняк Fе203 (гематит), магнiтний залiзняк Fе304 (магнетит), бурий залiзняк 2Fе2О3 .20, сидерит FеСО3 (шпатовий залiзняк), залiзний колчедан FеS2.

2. Сплав — твердий розчин — однорiдний сплав, у вузлах кристалiчної ґраткя якого, мiстяться атоми рiзних металiв, близьких за природою i розмiрами.

 

Самостійна робота з підручником в парах.

Діти готують відповідь на запитання. Які чинники сприяли розвитку чорної металургії в країні?

Близкість розмішення родовищ залізних і марганцевих руд родовищ коксівного вугілля, вапняків, формувальних пісків і вогнетревких глин; густа мережа шляхів сполучення між родовищами; велека кількість металобрухту; наявність висококваліфікованих кадрів

Учитель географії. Чорна металургія маючи сучасну технологію виробництва і застаріле обладнання, дуже матеріаломістка галузь, яка соживає близько 30% палива, 20% електроенергії та води, що використовується у господарстві країни. Для виплавки 1 т. чавуну потрібно агломерат, 3 т. залізної руди, понад 1 т. коксу, 0,5 т. вапняку, 10-20 т. води, а також марганцева руда тощо.

Робота зі словником.

Агломерат – грудки або окатиші які отримують під час спікання вапняку з коксом.

Флюси – речовини які додаються під час плавлення металу для регулювання складу шлаку.

ЧМ України має комплексо утворюючи особливості. Великі підприємства «Обростають» значною кількістю допоміжних та обслуговуючих виробництв, що використовують відходи. Коксові гази використовують для виробництва добрив, шлаків для виготовлення будівельних матеріалів. Тому основними типами підприємств ЧМ є комбінати повного циклу.

Самостійна робота в парах з атласом та підручником.

Учні знаходять відповіді на запитання.

  • Назвати й показати найбільший басейн залізної руди в Україні.
  • Яким способом добувається там руда.
  • Назвіть інші родовища залізної руди.
  • Який метал потрібний для поліпшення якості металу, де він добувається?
  • Яке вугілля потрібно для виплавки чорних металів і де його виробляють?
  • Яка ще сировина потрібна для виплавки чорних металів.

Повідомлення учня «екологічні проблеми комплексу» (випереджальне завдання.

У про процесі виробництва металів накопичуються відходи, які призводять до сильного забруднення природи. Основними відходами є шлаки, які щорічно 32 млн. тонн. Великі екологічні проблеми виникають під час видобутку руди – знижується рівень підземних вод вилучається великі прощі родючих земель відбувається різні техногенні осідання й провали земної поверхні. Під час виплавки металів в атмосферу викидується велика кількість шкідливих речовин.

 

5. Закрiплення вивченого матерiалу

Тестування

 

Тест

1. Для розвитку чорної металургiї в Українi умови:

а) сприятливi;

б) несприятливi.

 

2. Розставте у порядку технiчного циклу пiдприємства:

а) прокат;

б) добуток сировини;

в) виплавка чавуну та сталi;

г) збагачення руди.

 

З. Найбiльшi центри чорної металургii знаходяться у:

а) Прикарпаттi;

б) Приднiпров'ї;

в) Донбасі.

 

4. Найбiльший залiзорудний басейн України — це:

а) Кременчуцький;

б) Бiлозерський;

в) Керченський;

г) Криворiзький.

 

5. Головний фактор розмiщення металургiйних виробництв:

а) енергетичний;

б) сировинний;

в) водний;

г) трудовий;

д) екологiчний.

 

6. Чавун — сплав залiза з вуглецем, вiдсоток вуглеця в якому складає:

а) менше 1,7;

б) бiльше 5;

в) 1,7 – 5;

г) 2.

 

7. В окиснювально-відновлювалиних реакціях іон Fe2+ здатен:

а) вiдновлюватися;

б) окислюватися;

в) окислюватися й вiдновлюватися.

 

8. Вкажiть компоненти шихти доменного виробництва чавуна:

а) залiзна руда; б) флюси;

в) кокс; г) угарний газ;

д) шлак; е) цемент (ферум карбiд).

 

9. Для виплавки з доменної печi важкоплавних примiсей використовують:

а) флюси;

б) кокс;

в) кварцовий пiсок;

г) карбон (ІІ) оксид.

 

10. Перед подачею в домну повiтря, збагаченого киснем, його нагрівають у:

а) горнi;

б) распарi;

в) кауперах;

г) фурмi.

 

6. Підсумок уроку

Діти з вчителем роблять висновки щодо значення ЧМ.

 

• Чорна металургія займає одне iз головних місць у галузевiй структурi промисловостi України. Вона має великi експортнi можливості.

• Для розвитку чорної металургiї в Україні iскують сприятливi умови:

- значнi заласи залiзних та марганцевих руд, коксiвного вугiлля, високоякiсного вапняка. При чому цi ресурси розташовані поблизу один від одного;

- високорозвинена галузева наука та кваліфіковані кадри.

• Розрахунки економiстiв показують, що залiзні руди на Україні мiстять достатньо високий вiдсоток залiза та вигiднi у використаннi.

• Виробництва чавуну здiйснюється у доменних печах, пристроях, які дозволять виробляти якiну продукцiю iз достатньо низькою собiвартiстю. В основi хiмiчних процесів покладено окиснювально – вiдновлювальні реакцiї, у якостi відновнювальника використовуються зручні та недорогі речовини.

• Пiд час плавлення чавуну дотримуються наукових принципiв виробництва: збагачення повiтря киснем, протитечiя, використання теплоти екзотермiчної реакцiї, безперервнiсть процесу, комплексне використання сировини. Вимірюється екологічні питання. Ми вважаємо, що це достатньо продуктивна для країни галузь.

 

7. Домашнє завдання

  • Опрацювати відповідний параграф.
  • Нанести на контурну карту основні центри чорної металургії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку «Земельні ресурси України»

 

Мета навчальна: з'ясувати проблеми сучасного розвитку сiльського господарства України; розглянути головнi проблеми, пов'язанi з використанням грунтiв у народному господарствi, визначить заходи з охорони земельних ресурсiв, пiдвишення родючостi ґрунтiв; з'ясувати особливостi нового земельного кодексу України.

Мета розвивальна: розвивати в учнiв творчу активнiсть, допитливiсть, навички роботи з додатковою лiтературою; розвивати навички самостiйноi роботи з правовими документами; спонукати до активного мислення, розвивати елементи критичного мислення.

Мета виховна: виховувати господарське ставлення до земельних ресурсiв нашої країни: виховувати почуття дбайливого господаря, любов i повагу до людей i працi.

Мiжпредметнi зв'язки: економiка, правознавство.

Тип уроку: комбiнований з елементами iнтеграцiї.

Прийоми та методи: метод вправ, проблемно-пошуковий, порiвняльний, словесний метод, бесiда, аналiз, узагальнення.

Обладнання: атласи (карта ґрунтiв України), Конституцiя України, Земельний кодекс України, додаткова лiтература.

Основнi термiни i поняття: земельнi ресурси, рента, Земельний кодекс.

 

Хiд уроку

1. Органiзацiйна частина

Добрий день! Всi пiдготувались та налаштувались на урок?

 

2. Актуалiзацiя опорних знань i вмiнь учнiв

Бесiда:

- Якi Ви знаєте прислiв'я, приказки, вислови про землю?

- Яке споконвiчне ставлення до землi в українського народу?

- Якi Ви знаєте твори мистецтва, присвяченi землi?

- Чи є у вас (ваших рiдних) у власностi земля?

Учитель: тема нашого уроку «Земельнi ресурси»

Вiдкриваємо зошити i записуємо тему.

3. Мотивацiя навчальної та пiзнавальної дiяльностi учнiв

    Епiграфом сьогоднiшнього уроку ми беремо рядки з вiрша

Э. Межелайтиса

 

«Из земли...

Из неё вся сущая красота,

А та красота, что ёще грядёт,

Снова отгуда же придёт:

Из земли,

Только из земли»

Вступне слово вчителя географії:

Земля... Народ нiколи не уявляв свого життя без землi. Та й хiба може бути iнакше? Зi стародавнiх часiв люди вважали землю матiр'ю, яка завжди зiгрiє своєю ласкою, подiлиться своєю щедрiстю, пiдтримає i захистить у лиху годину. Усе від землi — вважали нашi предки. Життям i добробугом людина зобов'язана землi — матiнцi.

Земельне питання — одне з найскладнiших i до цих пiр повнiстю не розв'язаних питань в iсторi Людства.

    Земля — сфера постiйних конфлiктiв та одночасно — найцiннiше, найбiльше багатство.

 

4. Формування очiкувань учнiв

- Дiти, Ви знаєте тему i мету сьогоднiшнього уроку, подумайте що Ви очiкуєте вiд уроку?

- Хто готовий подiлитися свїми сподiваннями? (обмiн думками)

 

5. Вивчення нового матерiалу

- Скажiть, якi асоцiацiї викликає у вас слово «земля»? Думки дiтей записуємо на дошцi.

Середовище iснування Єдий спосiб

рiзних органiзмiв отримання їжi

 

Мiнеральнi ресурси та Рекреацiйнi зони

кориснi копалини

 

Земельнi ресурси — це землi, якi використовуються або можуть бути використанi в сiльському чи лiсовому господарствi, будiвництвi тощо.

(словникова робота в зошитi)

- Чому земельнi ресурси України вважаються головними ресурсами?

(Вiдповiдi учнiв)

Завдання (таблиця на дощці)

- Користуючись статистичним щорiчником України, проаналiзуйте розподiл земельного фонду України.

 

 

 

 

 

Земельний фонд України (603,7 тис. км2.)

 

Лiсовий Водний С\г угіддя Антропогенна Іншi землi:

фонд 17% фонд 4% 70% забудова, болота,

заповідники піски, яри

Орнi землi Сiножатнi й Сади й 7% 2%

61% пасовища виноградники

7% 2%

Це даннi за 2007 рiк. А зараз вiдкриємо атласи i порiвняємо з дiаграмою розподiлу земельних ресурсiв за 2004 рiк.

- За рахунок чого змiнилися площi?

Давайте дамо вiдповiдь на питания:

- Чи можна змiнити структуру земельного фонду України?

- За рахунок яких земель ви пропонували б розширити площу рiллi?

- Чи є потреба збiльшувати площi орних земель у нашiй державi на сучасному етапi?

Учитель правознавства: Що називає Конституцiя України основним багатством? Земля є основним багатством країни i пербуває пiд особливою охороною держави, котра гарантує право власностi на Землю.

В Конституцiї України, ст. 111, записано: «Земля є основним нацiональним багатством, що знаходиться пiд особливою охороною держави». Сьогоднi ми будемо говорити про правове регулювання земельних вiдносин Земельним кодексом України та спробуємо знайти вiдповiдь на проблемне питания:

- Чи сприятиме Земельний кодекс революцiйному становлению сiльського господарства України?

(Питання записане на дощцi)

Основним актом земельного законодавства є Земельний кодекс України, прийнятий Верховною Радою та пiдписаний Президентом України 25.10.2001 р., вступив у дiю з 1.01.2002 року. Земельний кодекс України дає вiдповiдь на питання, якi виникають у повсякденному життi.

Знайдемо й ми на них вiдповiдь.

Учнi працюють з Земельним кодексом України (Учням на парту роздано запитання, та скороченi статтi Земельного кодекса, потрiбно дати вiдповiдi на запитання)

1. Скiльки б Ви хотiли мати земнi?(ст.121б (по рядах) «Безплатна передача земельних дiлянок громадянам»)

2. Плата за землю. Скiльки коштує земля? (ст.206, «де i яка земля дорожча?»)

З. Хто може мати право власностi на землю? (Глава 14 «Право власностi на землю»)

4. Скiльки землi можна купити з 2005 року? (П. 13 Перехiдних положень)

5. Чи можна купити лiс? ( ст.56.1)

б. Чи можна купити озеро? ( ст. 59.2)

7. На межi земельних дiлянок росте дерево. Кому належать плоди? Корiння дерева? (ст. 103.7, ст. 105)

Учитель: Згадайте вiдому загадку. Що у свiтi найбагатше? Земля. Так, у народних уявленнях земля завжди була символом багатства. Земля є унiкальним природним ресурсом, який нiчим неможливо замiнити. Проте її можна використовувати з рiзною метою: для вирощування сiльськогосподарських культур, для будiвництва i споруд тощо. Усе це альтернативне використання землi. Користувачi земель вносять рентну плату за спосiб її використання i одержання прибутку.

- Чи має альтирнативу власник землi?

(Так, i вiн може здати в оренду, або залишити собi для власного використання, тобто рiзнi форми власностi)

Словникова робота в зошитi

Рента — цiна; яку одержує власник природних ресурсiв вiд здачi їх в оренду.

Попит на природнi ресурси. зокрема на землю, залежить вiд її якостi.

- Що для эемлi є показнаком якостi? (Родючiсть, близькість до ринкiв збуту, кліматичнi умови)

Учитель економiки: З рентними вiдносинами тiсно пов'язана цiна землi. В багатьох країнах земля є обєктом купiвлi - продажу внаслiдок узаконеної приватної власностi на землю.

Земля — особливий товар. Її особливiсть полягає в тому, що вона є продуктом природи i на неї початково не затрачена праця. Згодом затрати працi на полiпшення якостi землi постiйно зростають. Цiна землі зумовлена не вартiсто, а величиною доходу, який вона приносить своєму власниковi рентою. Цiна землi в ринковiй економiцi постiйно зростає.

- То скiльки ж коштує земля?

За пiдрахунками економiстiв, цiна рiллi на мелiоративних землях у Днiпропетровскiй областi 3260 $(США) за 1 га., на зрощувальних 9748 $(США). В Одськiй областi 2664 (7899) $(США) за 1 га., на зрощувальних 7899 $(США).

- Чому рiзна цiна на землю у рiзних областях України?

Земля упродовж тривалого часу була власнiстю держави. А в 1999 роцi, згідно з указом Президента України передана у приватну власнiсть; а в майбутьньому може стати предметом купiвлi — продажу.

Учитель: За декiлька днiв ви отримали завдання провести соцiологiчне опитування серед батькiв, сусiдiв, знайомих «За i проти приватизацiї землi. Подаж землi».

  • давайте з'ясуємо «Так чи нi приватизацiї землі»

(Вiдповiдь учнiв.)

Учитель: Процес перетворення землi на товар має позитивнi i негативнi риси. Давайте за допомогою таблицi, яка у вас на партi з'ясуємо позитивнi та негативнi риси перетворення землi на товар.

 

Позитивнi риси перетворення землi на товар

Негативнi риси перетворення землi на товар

1. Формуваняя повноцiнного

господаря землi (у такому разi

фермер не боїться споруджувати

сiльськогосподарськi будiвлi на

землi, намагатися полiпшити якiсть

землi, не маючи спадкоємцiв);

зможе продати її, вийшовши на

пенсiю й забезпечити собi

належний рiвень житгя.

2. Створення додаткових стимулiв

для iноземних iнвестицiй в

економiку країни тощо.

1. Можливiсть концентрациї значної

частини землi в руках кланового —

тiньових структур i навiть iноземного

капiталу ( через пiдставних осiб), якi

спекулюватимуть земельними

дiлянками.

2. Дрiбнi фермерськi дiлянки

заважають використовувати переваги

сiвозмiни, мелiорацiї та деякi iншi

чинники зростання сільського сподарського виробництва.

З. Такий шлях не сприятиме

формуванню реального власника i господаря, який працюватиме на землi.

4. Приватна власнiсть i заснованi на нiй механiзм ринкового господарювання не гарантує постiйного полiпшення якостi земель.

 

(Вибери свою позицiю)

 

6. Пiдсумок уроку. Сьогоднi на уроцi ми дiзнались багато нового. Передаючи уявний мiкрофон дайте вiдповiдь на запитання:

• Чи досягли Ви очiкуваних результатiв?

• Яка iнформацiя сьогоднi на уроцi була новою та цiкавою?

 

7. Оцiнювання учнiв

8. Домашнє завдання

- На цьому наш урок закiнчено!!!

 

Додаток 1

Виписки з Земельного Кодексу України

1.Статтгя 121.

Б. для ведення особистого селянського господарства-не бiлъше 2.0 гектара;

2. Стаття 206.

1. Використання землi в Українi є платним . Об'єктом плати за землю є земельна дiлянка.

3. Стаття 78.

1. Право власностi на землю – це право володiти , користуватися i розпоряджатися земельними дiлянками.

2. Право власностi на землю набувається та реалiзується на пiдставi Конституцiї України, цього Кодексу, а також iнших законiв , що видаються вiдповiдно до них.

3. Земля в Українi може перебувати у приватнiй, комунальнiй та державнiй власностi.

4. Роздiл 10.

Пункт 13. На перiод до 1 сiчня 2015 року громадяни i юридичнi особи можуть набувати право власностi на землi сiльськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарiв . Ця площа може бути збiльшена у разi успадкування земельних дiлянок за законом.

5. Стаття 56.

1. Землi лiсогосподарського призначення можуть перебувати у державнiй та приватнiй власностi.

2. Громадянам та юридичним особам за рiшенням органiв мiсцевого самоврядування та органiв виконавчо влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власнiсть замкненi земельнi дiлянки лiсогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарiв у складi угiдь селянських, фермерських та iнших господарств.

6. Стаття 59.

2. Громадянам та юридичним особам за рiшенням органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власнiсть замкненi природнi водойми (загальною площею до З гектарiв). Власники на своїх земельних дiлянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарськi , протиерозiйнi та iншi штучнi водойми.

7. Статгя 103.

1. Власники та землекористувачi земельних дiлянок повиннi обирати такi способи використання земельних дiлянок вiдповiдно до їх цiльового призначення , при яких власникам, землекористувачам сусiднiх земельних дiлянок завдається найменше незручностей (затiнення, задимлення, неприємнi запахи , шумове забруднення тощо).

 

7. Стаття 105.

У випадку проникнення коренiв i гiлок дерев з однiєї земельної дiлянки на iншу власники та землекористувачi земельних дiлянок мають право вiдрiзати коренi дерев i кущiв , якi проникають iз сусiдньої земельно дiлянки , якщо таке проникнення є перепоною у використаннi земельної дiлянки за цiльовим призначенням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

    Усі форми роботи, які використовувалися під час уроків та раціональне їх застосування допомагає підвищити ефективність уроку, а отже, досягти головної мети – зацікавити школярів предметом; сформувати активну життєву позицію; розвивати творчі здібності; створювати ситуацію успіху, яка сприяє самовдосконалення учня як особистості.

    Цінним у запропонованих уроках є поєднання розумової діяльності з практикою. Чіткі висновки в кінці уроку – важливий засіб формування світогляду учнів у процесі засвоєння основ природничих наук.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

  • О.Ф. Надтока, О.М. Топузов Географія 9 клас.-К.: Світ знань, 2009.
  • Н.М. Буринська Хімія 9 клас.-К.: Перун, 1998.
  • В.А. Крицман, В.В. Станцю Энциклопедический словарь юного химика,-М.: Педагогика, 1990.
  • А.Е. Ферсман Занимательная геохимия,-Л.: Детгис, 1954.
  • В.С. Грушко Основи здорового способу життя: Посібник з валеології.-Тернопіль: Астон, 1999.
  • Хімія.- 2004.- №61.

    В.М. Андрєєва, О.Є. Шматько Урок географії в сучасних технологіях.-Х.: ВГ «Основа», 2005

  • В.К. Афанасьєва Комплексна характеристика чорної металургії України. 9 клас //Географія.- 2008.- №22
  • Е.Д. Денисова, Н.А. Швець Твой родной край.- Донецк, 1998
    • О.Г. Стадник. Географія. 9 клас. Методичний посібник для вчителя.-Х.: ВГ «Основа», 2008
    • В.О. Соловйов Основи географічних знань: Геологія в курсах географії, біології, екології: Навчальний посібник.-Х.: Гриф, 2005
    • Земельний кодекс України,-Х.Одіссей, 2011
    • Конституція України,-Х.Одіссей, 2014